Для когось 23 лютого і досі залишається Днем радянської армії, а для когось воно уособлює чоловіче свято, таке собі «чоловіче» 8 Березня.

Трохи історії

Незважаючи на свою «номенклатурну» історію, День радянської армії має багато потаємних шухлядок. Декрет про створення цього військового угрупування було видано ще в далекому 1918 році, а через рік одним із головнокомандувачів було подано прохання про відзначення дня армії на державному рівні.

Кілька разів комісія, яка розглядала це питання, змінювала дату і, врешті решт, зійшлися на 23-му лютому.

Але про свято відразу забули і згадали лише через кілька років. Тоді ж, щоб виправдати дату 23-го лютого, була придумана історія перемоги радянських військ над німецькими під Псковом і Нарвою.

Незважаючи на широке поширення цього міфу, історикам так і не вдалося знайти докази його істинності: в архівах відсутні будь-які записи, а самі німці перебували тоді майже за 60 км від тієї місцевості.

Це один цікавий факт: при переході зі старого стилю літочислення на новий (з юліанського календаря на григоріанський) відбулося зміщення дат. Так, встановлено, що раніше 8 березня (теперішній Міжнародний жіночий день) припадало на 23 лютого...

6 грудня чи 23 лютого?

Сьогодні молоде покоління й досі плутається, в яку з дат – 6 грудня чи 23 лютого – вітати хлопців та чоловіків.

Роз’яснення наступне: 6 грудня – це День збройних сил України, тому вітати потрібно тих, хто має відношення до української армії.

А 23 лютого стало символом не лише захисника вітчизни (а ними можуть бути не лише ті, хто мав відношення до військової справи), а й, власне, чоловіка. Тож привітаймо наших чоловіків з цим святом та побажаймо їм сили, здоров’я і наснаги у їхньому нелегкому житті!

Голова профкому              Тарнавська Людмила Петрівна