РОЗДІЛ  І .

Патріотизм… Що це таке? Матеріальне чи духовне? Об’єктивне чи суб’єктивне? Це питання завдає собі і учень і депутат, і президент. І ще є поняття «дійовий патріотизм».

Енциклопедія дає пояснення поняттю «патріотизм».

Це, насамперед, любов до Батьківщини. Звичайно, Малої і Великої.

Адже вона найкраща в світі. Скільки про неї написано, сказано, пережито. Скільки людей життя віддали лише за те, що любили свою землю, свою Батьківщину – Україну. Та й нині за неї, рідну, близьку, кохану точиться боротьба, «гримотить над світом люта битва за твоє життя, твої права».

Але кожну людину, де б вона не була, і ким би вона не була, завжди «тягне» додому, в народі кажуть, «де пуп закопаний».

Великий український поет Василь Симоненко в одній із своїх поезій писав, що доріг в житті багато, але добрий врожай може бути лише на ниві батьківській.

Так патріотизм починається з любові до тієї стежинки, яку сходив тисячі разів, до тієї травинки, яку топтав тисячі разів, до тих близьких людей, яких любиш і ціниш.

 Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наше життя збагачується малесенькими родинами – сім’ями. Сім’я – святиня людського духу, благородних людських почуттів: кохання, любові, вірності, піклування.

Так, як життя групи проходить пліч опліч з класним керівником, той й не дивно, що ми зацікавилися життям Тарнавської Людмили Петрівни. І яким же для нас було здивуванням, що в житті її  родини було чимало випробувань, важких життєвих перепон, героїв – яких ми просто зобов’язані знати і пам’ятати!!! Тож і не дивно, що в такій родині виховали таку людину і не одну, але все по-порядку…

Людмила Петрівна почала свою розповідь ще з далеких 60-х., саме тоді народився її дідусь Русак Володимир Семенович та бабуся Волчук Тетяна Нікітішна, за свій вік вони обоє були трудівниками шахтарями і народили трьох чудових дівчаток Наташу, Любу і Віру. Життя в них було не просте, весь час праця, навчання і ще раз праця, потім діти, родина. Все як і у всіх, проте трудівниками вони були на славу, що підтверджують їх ордена та нагороди.

В родині середньої доньки Люби всі теж були шахтарями,  як вона так і її чоловік Петро… В них народилося двоє чудових діток проте доля подарувала їм випробування, бо ще трьох діток вони виховали взявши з інтернату. Тож на їхні плечі лягло виховання 6-х діток. І троє дітей є також частиною історії нашого училища: Максим найстарший син – закінчив ПТУ №2 м.Ватутіного з відзнакою і отримав професію «електрозварник ручного зварювання, муляр» і по тепер є будівельником; Люда найменша донька – вже понад 10 років працює в училищі викладачем, є класним керівником, а ще є профспілковим лідером училища; Віта найменша доня з тих діток, що родина прийняла, теж закінчила ПТУ №2 м.Ватутіного, на той час наше училище мало саме таку назву, за професією «штукатур; лицювальник – плиточник; лицювальник – мозаїст; маляр», вступила до Харківського будівельного коледжу для продовження навчання,  потім до будівельного університету і на даний час є наступником в будівельній галузі, бо працює  майстром виробничого навчання у будівельному коледжі  м.Харків  по своєму профілю.

Тож саме ця розповідь дала всій групі зрозуміти, що це саме те що нам потрібно, бо що є патріоти́зм — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Це слово означає земля батька, предка, а приклад цієї родини, її становлення, виховання і головне результат  усього цього ми бачимо своїми очима -   це і є патріотизм посеред нас.  

***

 ***

ВИСНОВОК

Патріотизм  як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, яке закріплювалося століттями та тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом. Русак Василь Семенович, Тетяна Нікітічна, Школьний Петро Васильович та Любов Василівна та їхні діти дійсно є патріотами нашої України. Кожен довів це у своїй трудовій чи родинній страві, своїми вчинками, поглядами на життя і відношенням до виховання дітей.

На прикладі нелегкої життєвої долі всіх учасників нашої розповіді починаючи від дідуся Васі дійсно легендою шахтарської самовідданості, людини праці і надзвичайного батька з дідусем до тендітних дітей- онуків, які за силою волі характеру, чи  то генно,  чи то дійсно за покликом власної душі є також трудівниками , самовідданими з широкою душею, любов’ю до людей, родини, дітей, країни в нашому місті на власному прикладі виховують патріотів.

Мати! Батько! Якими дорогими для кожного з нас є ці слова! Скільки в них тепла, радості, милосердя, доброти. Але не завжди ми буваємо доброзичливими, уважними до батьків. Часто не розуміємо їхніх мудрих порад, не завжди реагуємо на їхні зауваження. Хочеться, щоб кожен із нас цінував своїх батьків, думав про них, був поруч у складну хвилину. Бо вони вчать нас жити, вчать любові до праці, чесності, щирості, терпінню і великодушності. Вчать своїм життєвим прикладом. Бережімо своїх батьків, будьмо уважнішими до них.

Мама – то ніжність, ласка, тепло, а батько – то впевненість, мужність, сміливість. Якщо в сім’ї – син, то він горнеться до батька, а донька – до матері. Та до кого б ми не горнулися, нам потрібні і мама і тато. Якщо в сім’ї немає одного з них – тоді ми, як птах без крил, як пісня без слів, як соловей без пісні, як квітка без сонця.

Патріотичне  почуття набувається особистістю не лише через біологічну спадковість, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова. А маючи такі приклади наслідування ми неповинні забувати своє коріння, батьків, вчителів  і головне чому вчить нас історія ( як приклад) , любити власне життя, працю, землю по якій ти ходиш, повітря яким ти дихаєш, людей які тебе оточують і життя яким ти живеш і яке ти можеш подарувати іншим – все це і є патріотизм посеред нас, патріотизм в кожному з нас!!!