23 листопада в Державному навчальному закладі "Ватутінському професійному ліцеї" класним керівником групи №5 Ламред Тетяною Юріївною була проведена відкрита виховна година на тему: "Глобальні екологічні проблеми людства"

Розробка заходу: 

додаткові матеріали 

ВИХОВНА ГОДИНА

ТЕМА: «глобальні екологічні проблеми людства»

Подумай про час – про все, що було,

Подумай про день сьогоднішній і віки,

Що прийдуть за ним.

Уолт Уїтмен

Треба горнутися нам до Землі:

На ній ми не перші,

І щоб не останні.

Мета: продовжити формувати в учнів знання про глобальні проблеми, акцентуючи увагу на концепції сталого розвитку людства, що передбачає взаємне узгодження економічних, екологічних та соціальних чинників розвитку у XXI столітті; допомогти зрозуміти особливості переходу України на шлях сталого розвитку; продовжити екологічне виховання й екологічну освіту старшокласників, виховувати в учнів почуття прекрасного, любов до природи рідного краю та шанобливе ставлення до неї.

Обладнання: політична карта світу, екологічна карта України, дитячі малюнки на захист природи, картини із зображенням рідного краю, декорації, плакати, виготовлені учнями:

Друже мій, люби життя,

Люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття,

Як камінь в чисту воду.

Жити красиво і жити у злагоді з природою —

одне й те саме.

Л. Сенека, V ст. до н. є.

Людина доти могутня й непереможна, поки вона вірна законам природи — пізнаним і непізнаним, не нею встановленим.

В. Сухомлинський

• «Земля надала нам усі умови, необхідні для життя. Благополуччя людей залежить від збереження природних геосистем, різноманітності рослин і тварин, родючості ґрунтів, чистоти води і повітря. Турбота про глобальне середовище існування людства — географічну оболонку, ресурси якої не безмежні, є завданням усіх народів. Захист Землі, її різноманітності й краси — священний обов'язок» (Екологічний маніфест).

• «Людина підкорила собі планету і тепер повинна навчитися управляти нею, осягнути непросте мистецтво бути лідером на Землі. Якщо вона знайде в собі сили повністю і до кінця усвідомити всю складність і неусталеність свого сьогоденного стану і взяти на себе повну відповідальність, якщо вона зможе досягнути того рівня культурної зрілості, що дозволить їй здійснити цю нелегку місію, — тоді майбутнє належить їй» (А. Печчеї).

Виставка учнівських фотографій «Земля — наш рідний дім!».

Учитель: З появою на планеті Земля біологічного виду найвищої організації — людини, з її розвитком, розмноженням, міграціями, адаптацією й активізацією діяльності в біосфері почали розвиватися процеси особливого, антропогенного характеру. З самого початку поведінка людини в довкіллі стала відрізнятися від поведінки інших вищих істот особливою агресивністю і мала характер нерівноправного співмешканця середовища існування, а підкорювача, насильника, споживача, нездатного до самообмежень.

Сотні тисяч років тому, коли кількість людей на Землі була обмеженою, їхній розумовий і технічний потенціал дуже слабким, а могутність Природи незрівнянно більшою у порівнянні з людською, природне середовище практично не відчувало на собі тиск гомо сапієнса, воно легко самоочищалося і самовідновлювалося. Але минули тисячоліття, людське населення почало зростати такими темпами, досягло такої адаптації й поширення на планеті, яких не знала жодна інша популяція. Людська діяльність з часом перетворилась в могутню силу, здатну впливати на природу не лише в межах окремих районів і континентів, але й на планету в цілому. Але свого відношення до природи, її ресурсів, людина за віки не змінила, і це призвело до виникнення глобальних екологічних кризових ситуацій.

У продовж тривалого часу в суспільстві формувалася хибна думка, згідно з якою центральною істотою на Землі є людина і все повинно працювати на задоволення її потреб. Сьогодні стає зрозуміло, що людина, як біологічний вид зможе вижити тільки тоді, коли буде збережено все живе на планеті Земля. Отже, сьогодні ми говоритимемо про екологічну проблему, аналізуватимемо причини і наслідки її, про Концепцію сталого розвитку суспільства, будемо шукати шляхи подолання екологічної кризи.

Слайд 2

    Проблема охорони навколишнього середовища- є однією з найгостріших і найболючіших глобальних проблем сучасності. Від вирішення цієї проблеми залежить здоровя і благополуччя не тільки тих, хто живуть зараз , але і майбутнього покоління. Науково – технічний прогрес, а значить і хімія призводить до забруднення довкілля хімічними сполуками

Ефекти вибіркової токсичності при забрудненні довкілля важкими металами» (дані ВООЗ):

Слайд 3

Екологічна проблема –глобальна проблема людства , що виникла протягом індустріальної діяльності людства й особливо загострилася в ІІ половині ХХ століття. Крім індустріалізації , поглибленню екологічної проблеми сприяли ядерні випробування, проведені в трьох середовищах землі(повітря, вода,земля).

Слайд 4

Особливості глобальних катастроф

• Носять планетарний характер
• Загрожують загибеллю всьому світу
• Потребують колективних зусиль світової спільноти.

Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Стихійні лиха

Слайд 8

Топологічні стихійні лиха – повінь, зсуви.

Слайд 9 – мете реологічні стихійні лиха- вітри, смерчі

Слайд 10-  тектонічні стихійні лиха – виверження вулканів, землетруси

Слайд 11- Вирубування лісі

1 учень: Загрозлива екологічна ситуація склалася в Україні. Природоохоронними органами в 1990 році було визначено найбільш забруднені, неблагополучні в екологічному плані міста, серед яких Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса.

2 учень: Дуже забрудненими є й води України. Проби води в Чорному й Азовському морях показують серйозне бактеріологічне забруднення. Щороку після промислового використання у водойми України неочищеними скидаються 2,5 млрд. кубометрів води. Забруднення вод на окремих ділянках Південного Бугу в 20 разів перевищує гранично допустимі норми, Сіверського Дінця— в 40 разів, Дніпра— у 80 разів, а в наш Славутич щороку потрапляє майже половина всього бруду України. Шторм у листопаді 2007 року спричинив аварії на танкерах, через що у води Чорного і Азовського морів потрапило багато нафти та нафтопродуктів. З настанням тепла всі ці нечистоти піднімаються з дна, загрожуючи всьому живому. Під знаком питання стоїть і відпочинок людей на цих морях влітку.

3 учень: (читає вірш О. Підсухи):

Дніпра нема, а є болотні твані

Та й ще нестерпний сморід навкруги.

Твої, Тарасе, правнуки погані

Спаскудили дніпровські береги.

А все робилось ніби для добра,

А вийшло — ні добра, ані окраси.

Нема, писав ти, другого Дніпра,

Нема уже і першого, Тарасе!

Перший ведучий: Якщо теперішня тенденція збережеться, до екологічної катастрофи залишилося ще 30-40 років. Можливо ми – останнє покоління, яке ще має шанс врятувати природу і себе від цієї катастрофи.

1 учень: Найбільш загрозливі наслідки впливу діяльності людини на атмосферу:

— потепління клімату (за даними Всесвітньої метеорологічної організації, 2000 р. був одним із найтепліших, починаючи із 1860 р. Нинішня середньорічна температура на 0,6 °С вища від середньорічного показника початку минулого століття. Аналізують основні причини глобального потепління і збільшення у зв'язку з цим кількості стихійних лих, підтоплення значних територій, розширення площі пустель);

— збіднення озонового шару (стратосферний озоновий екран — захисник людей і всього живого на Землі від жорсткого ультрафіолетового та м'якого рентгенівського сонячного випромінювання. Одним із руйнівників озону є фреон. Кожен втрачений відсоток озону на планеті спричиняє 150 тисяч додаткових випадків сліпоти через катаракту, на 2,6 % збільшує кількість випадків ракових захворювань шкіри.);

— кислотні дощі (причини їх — діоксиди сірки й азоту, які утворюються при спалюванні. Завдають величезних втрат живій природі, особливо у США, Канаді, країнах Європи, Україні.

2 учень: Лікарі акцентують увагу на проблемах здоров'я населення України, яка займає 2 місце серед країн світу за дитячою смертністю. (Аналізується стінна таблиця «Ефекти вибіркової токсичності при забрудненні середовища важкими металами»).

3 учень: У розвинутих країнах цілі  і завдання сталого розвитку спрямовані на свідоме обмеження споживання природних ресурсів для того, щоб наступні покоління змогли скористатися цими багатствами. У країнах з перехідною економікою і країнах, що розвиваються, цілі й завдання сталого розвитку мають бути спрямовані на перебудову нераціональної структури виробництва, подолання бідності та підвищення рівня життя людей, задоволення потреб населення в якісній їжі, охороні здоров'я, безпеці життя, доступі до освіти, раціональне використання природних ресурсів.

Учитель: Підводячи підсумки нашої виховної години, давайте складемо проект «Я втілюю концепцію сталого розвитку на ХХІ століття»:

• Визнання незаперечного факту обмеженості природних ресурсів.
• Оптимальність і найширше використання відновних ресурсів допоможе запобігти їх виснаженню.
• Життєва цінність — це не проста сума наших загальних банківських рахунків.
• Вартість проекту — це не просто сума вартості енергії, праці й сировини, це, в першу чергу, екологічні збитки, вартість погіршення людського здоров'я й стану екосистем.
• Ми повинні знати, розуміти природні процеси й співпрацювати з Природою, враховуючи її закони.
• Тільки розумне поєднання нових технологій із зусиллями кожного члена суспільства у вирішенні природоохоронних заходів допоможе вийти з глобальної екологічної кризи.
• Відходів не повинно бути взагалі. Як і в Природі, де відходи одних організмів є ресурсами для інших організмів, так і в людській діяльності відходи повинні органічно вписуватися в природний кругообіг речовин.
• Ми — невід'ємна частка природи, Всесвіту й мусимо керуватися законами Природи, поважати всі елементи довкілля. Всі інші живі істоти — такі ж рівноправні члени біосфери, як і ми.

Слайд 12- Шляхи вирішення екологічних проблем

Екологічна культура, витрати на вирішення екологічних проблем, використання науково-технічного прогресу для охорони природи, обмеження споживчого відношення до природи.