| |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
| Понеділок, 23.12.2024, 07:27 | Вітаю Вас Гість | RSS |
| Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області, відділення м.Ватутіного |
| Головна | Реєстрація | Вхід |
| Каталог файлів |
Опис власного досвіду. (Кононенко Раіса Констянтинівна)
|
[ Викачати з сервера (566.5 Kb)
]
| 21.01.2010, 15:54 |
| Я, Кононенко Раїса Костянтинівна, викладач спецтехнології Ватутінського профтехучилища №2. В училищі працюю з 1974 року-викладачем спецтехнології, з 1978 по 2000 року – заступником директора з навчально-виробничої роботи. З 2000 року викладаю спецтехнологію оздоблювальних будівельних робіт. Маю робітничу професію штукатура, маляра.
Сучасний робітник-будівельник повинен бути добре обізнаним із завданнями, поставленими перед будівництвом як галуззю, чітко уявляти науково-технічний рівень сучасного будівництва, його основне спрямування і шляхи розвитку на найближчу перспективу.
Прагну, щоб мій випускник мав досконалі знання з професії, умів їх ефективно застосовувати на практиці, мав творче мислення, постійно прагнув до поповнення своїх знань, мав активну життєву позицію.
Хочу акцентувати увагу на деяких аспектах моєї педагогічної діяльності, які на мою думку заслуговують на увагу.
Зацікавлення учнів у вивчені предмету.
Щоб досягнути позитивних результатів в підготовці учнів з предмету, з перших днів вивчаю якісний склад першокурсників. Знайомлюся з їх шкільними навчальними досягненнями, дізнаюсь про мотивацію їх вступу в училище, вибір професії. Це допомагає мене в індивідуальні роботі з учнем.
Моє завдання допомогти учневі не тільки здобути знання з даної професії, а й полюбити свою професію. Все моє життя пов’язане з будівництвом, я люблю професію будівельника. Червоною ниткою всіх моїх уроків проходить гімн професії будівельник. Кожного року декілька моїх випускників продовжують навчання в будівельних вищих навчальних закладах, в Харківському індустріально-педагогічному технікумі.
Головне моє завдання на першому етапі роботи з учнями заставити їх відповідально ставитись до вивчення предмету. Учні мають знати, що навчання це тяжка праця і щоб досягнути щось в житті потрібно працювати наполегливо, самовіддано. Девіз мого життя «Бог ледачих не любить» прагну передати своїм учням.
Як викладач, я давно усвідомила що проблема дисципліни на уроці виникає тоді, коли не продуманий, не підготовлений урок. Дисципліна – це обов’язковий елемент на моїх уроках.. Проте, кінцевий результат визначають самі учні, їх ставлення до навчання, прагнення до самостійного поповнення знань і активне їх використання на практиці.
На протязі всієї своєї педагогічної діяльності шукаю способи зробити навчання цікавим, щоб на уроках не було пасивних учнів, а це особливо на початку тяжко, тому що мотивація вступу в училище учнів чітко не визначена. Мною розроблено методику заохочення учнів до вивчення предмету та професії. Суть цієї методики оптимальне поєднання традиційних методів з новітніми технологіями.
Переконана, що найкращих результатів в роботі викладач може досягнути при системному підході до підготовки і проведення уроків.
Традиційні дидактичні моделі можуть бути використані для підготовки сучасного будівельника. В основу навчання покладено діяльність самого учня, який має активно вивчати навчальний матеріал.
Але вчитель був і є тією особою, яка спрямовує діяльність учня і формує знання молодої людини.
Нижче хочу викласти своє бачення взаємозв'язку вчителя і учня в одній і з форм організації навчання - самостійній підготовці.
Навчання учнів самостійно здобувати знання.
Традиційна навчальна практика така, що новий матеріал на уроці вчитель подає зазвичай методом розповіді або бесіди.
Він розповідає, аналізує, робить висновки, послідовно і ґрунтовно розкриває зміст теми.
Учень слідкує за послідовністю думки вчителя, виділяє головне, запам'ятовує. Але вчителеві важко врахувати індивідуальні розумові здібності учнів. Тому багато учнів відповідаючи на запитання зразу після викладення нового матеріалу, можуть лише механічно відновити деякі фрагменти почутого.
Часто вони не можуть сприйняти викладене, як систему знань, не встигають зв'язати нові знання з раніше засвоєними. Учні мають різні швидкості засвоєння нового матеріалу.
Я поставила перед собою завдання :
• Зменшити роль методів викладання пов'язаних з
активністю вчителя і пасивністю учня;
• Навчити учнів самостійно добувати знання;
• Посилити індивідуальну роботу з учнями шляхом
використання різних консультацій на уроці;
• На уроці використовувати системний зворотній зв'язок.
Щоб досягти бажаного вчитель повинен рухатись від простого до
складного й робити це потрібно поступово і цілеспрямовано.
На прикладі аналізу структури уроку спецтехнології покажу виконання цього завдання.
Урок складається з чотирьох послідовних взаємозв'язаних між собою, етапів.
1. Вступна частина. (час - до 20%)
Підготувати учнів до вивчення даної теми, зв'язати з раніше вивченим матеріалом, дати пояснення новим технічним та технологічним термінам. Проводячи вступну бесіду широко використовую наочність.
2. Самостійна робота учнів з підручником, спеціальною літературою.
(час - до 60% )
Всі учні забезпечуються навчальними посібниками, підручниками, короткими конспектами, довідниками. Уміння і навички самостійної роботи повинні здобуватися учнями під керівництвом вчителя безпосередньо на уроці.
Першокурсники часто не вміють працювати з підручником, не вміють знаходити головну думку в прочитаному. Починаю з простих завдань :
• Прочитати даний текст і передати зміст прочитаного;
• Прочитати даний текст і дати відповіді на питання;
• Прочитати текст і скласти план прочитаного;
• Прочитати текст і коротко законспектувати. Завдання ускладнюю.
Спочатку навчаю учнів аналізувати структуру тексту, тобто визначати суб'єкт (те, про що говориться) і те, що саме говориться про суб'єкт, а також знаходити зв'язок між ними. Навчаю ставити питання "до себе" і знаходити відповіді в тексті.
Наведу приклади : 1. "Технологія опоряджувальних робіт" Т.Є. Остапченко 2003р.
розділ 5.1 "Шви кладки, якщо вони заповнені розчином, вибирають на глибину не менше як 15 мм. Щоб не витрачати час на вибирання розчину зі швів під час кладки, рекомендується муляром залишати шви 15 мм завглибшки"
В учнів виникає питання : яке відношення має дана інформація для підготовки поверхонь під штукатурення.
Знаходять відповідь в наступній фразі: "Щоб штукатурний шар міцно тримався на поверхні вона має бути шорсткою" В даному випадку відповідь є в самому тексті.
2. В цьому же підручнику у таблиці 10.4 штукатурні суміші , "Церезіт" фірми "Хенкель Баутехнік" даються тільки довідкові характеристики матеріалів. Вчитель повинен навчити учнів відшуковувати недостатність інформації в тексті, чітко формувати питання до змісту прочитаного і знаходити вірні відповіді, згадуючи раніше вивчений матеріал, звертаючись до інших підручників і, звичайно, до вчителя.
3. Перевірка одержаних знань.
(час - до 20%)
Визначення кількісних і якісних показників одержаних знань є невід'ємною складовою навчального процесу. Дієвим засобом установлення системного зворотнього зв'язку на уроці є використання тестів. Тести можна використовувати різнопланові. Робота учнів з ними дає значне скорочення часу для контролю знань учнів в порівняні з традиційними. Систематична перевірка знань учнів стимулює пізнавальну активність. Використання тестів, розумно доповнювати усними відповідями учнів, де б вони демонстрували уміння робити логічні висновки, узагальнювати.
4. Узагальнення
Завершальний етап уроку. Викладач акцентує увагу учнів на характерних помилках, виявлених під час перевірки знань. Пояснює складні питання, які викликали в учнів труднощі, дає вказівки, що потрібно повторити.
На початку роботи з учнями за даною методикою зустрілась з труднощами : деякі учні не вміли швидко читати, потрібна була індивідуальна робота з ними. Потрібно було навчити учнів конспектувати - це допомагає кращому розумінню тексту, розвитку письмової мови, швидкому відновленню в пам'яті забутого. Самостійна робота учнів на уроці допомагає вивченню, засвоєного матеріалу безпосередньо на уроці, скорочує до мінімуму домашні завдання.
Урок – це творчість викладача.
На перших уроках прагну навчити учнів вчитися у відповідності до їх можливостей з урахуванням рівня підготовки.
Головним завданням на уроці вважаю залучення до роботи навіть самого слабкого учня, а для цього стараюся досягти того, щоб навчання стало особистою потребою і метою кожного учня. Вважаю, що знання учні мають отримувати в дискусіях, суперечках, самостійною працею, а також у співпраці з викладачем на уроці. А для цього прагну використовувати методи і засоби, що включають учнів в розумову діяльність, наприклад, виробничу гру, мозковий штурм, тематичну дискусію, проблемні ситуації та інше.
Ефективність активних методів навчання вважаю забезпечується не стільки оригінальністю, скільки умінням включати їх в цілісну методичну систему викладача.
Думаю, що найбільш характерною рисою моєї активізації навчання є високий рівень співпраці з учнями.
Великий педагогічний досвід роботи з учнями дає мені можливість організовувати на уроках обговорення різних виробничих, нестандартних ситуацій. Це забезпечує не тільки набуття певних виробничих навичок, але й навчає учнів спілкуванню з оточуючими, формує їх активну життєву позицію.
Для активізації опорних знань використовую метод: робота в парах і групах. Поділ групи на пари або групи дає учням більше можливостей для участі в співпраці; для колективного вирішення проблеми. Кожна група має прозвітувати про свою роботу. Така форма роботи корисна ще й тим, що дає можливість покращити методику групової роботи.
Уроки веду в логічній послідовності. Цінним є те, що вивчення нового матеріалу тісно пов'язую з попереднім. Метод асоціативного зв'язку дає найкращі результати на першому етапі роботи над темою. Виясняю, наскільки учні обізнані з даною темою і в кінці вивчення теми встановлюю, що саме вони засвоїли.
Стараюсь на початку уроку назвати ключове слово теми, що буде вивчатися і підводить учнів до вивчення нового матеріалу шляхом бесіди. Під час бесіди учні безпосередньо приймають участь у вивченні нового матеріалу, виявляю і використовую їх знання і досвід. Стараюся, щоб на уроках відслідковувався зв'язок між тим, що учні вже знають і тим, що вони повинні взнати.
Практикую ставити учням запитання під час подачі нового матеріалу. Позитивним при цьому є те, що слідкую за тим, як учні засвоюють матеріал, тобто в якійсь мірі здійснюється "зворотний зв'язок", і в той же час це учнів заставляє уважно слухати, не відволікатися від уроку.
Зацікавленість до вивчення нового пропадає, якщо учень не розуміє про що йде розмова на уроці. Це найчастіше буває тоді, коли новий матеріал не спирається на міцний фундамент уже відомого. Щоб збудувати фундамент і прокласти місток між відомим і невідомим я найчастіше використовую бесіду. Колективна співбесіда створює зацікавленість всієї групи, активізує розумову діяльність учнів. Учні висловлюють іноді хибкі думки, помилкові судження, але вмілими запитаннями я підводжу групу до потрібного результату.
Особливе значення для успіху уроку має налагодження довірливих та справедливих відносин між учителем і учнями. Ніколи не дозволяла собі зневажливого відношення до учнів. Завжди з повагою відношуся до учнів, як особистостей. Ціню в учня бажання не тільки мати свою думку, а й уміння її захистити.
Нижче наводиться приклад проведення уроку з використанням системи описаних вище методів навчання.
|
|
Категорія: Мої файли | Додав: ПТУ№2
|
| Переглядів: 3072 | Завантажень: 1939
| Рейтинг: 1.7/3 |
|
|
|
|
|
|
