| |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
| Неділя, 19.05.2024, 09:57 | Вітаю Вас Гість | RSS |
| Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області, відділення м.Ватутіного |
| Головна | Реєстрація | Вхід |
| Каталог файлів |
Творення держави - справа кожного. Розробка Кириленко В.В
|
[ Викачати з сервера (37.0 Kb)
]
| 21.01.2010, 15:30 |
| Творення держави - справа кожного.
В історії українського суспільства є особливості, завдяки яким Україна стала незалежною.
До таких людей, великим українцем Черкащини передусім належить В.Чорновіл - полум'яний борець за справедливість, за волю та щастя народу.
Він пройшов великий та складний життєвий шлях, до останку відданий служінню ідеалам свободи і демократії.
В'ячеслав Максимович Чорновіл - відомий український політик, державний діяч, публіцист і журналіст - народився 24 грудня 1937 року в с.Єрки Звенигородського району (нині Катеринопільський) Черкаської області в родині сільських учителів.
У радянські часи сім'я зазнавала переслідувань від комуністичного тоталітарного режиму. 1937 року був заарештований і загинув у в'язниці рідний брат батька - Петро Чорновіл. Зазнавав переслідувань і батько.
В'ячеслав Чорновіл до школи пішов 1946 року відразу до другого клас£ (читав з чотирирічного віку). 1955 року закінчив Вільхівецьку середню школу із золотою медаллю і того ж року вступив до Київського державного університету їм..Тараса Шевченка на філологічний факультет, а з другого курсу перевівся на факультет журналістики. Уже в університеті мав неприємності за свої погляди, з чим пов'язана майже річна перерва в навчання 1958 року (узявши річну відпустку, їздив на будівництво домни в Жданові (Маріуполь), де працював спочатку теслярем, потім - у виїзній редакції газети «Київський комсомолець»). У студентські роки вже багато писав до газет. Протягом місяця склав усі пропущені сесії і 1960 року закінчив університет з відзнакою. З липня 1960 до травня 1963 років В'ячеслав Чорновіл працював на Львівській студії телебачення спочатку редактором, потім - старшим редактором передач для молоді.
Почав виступати як літературний критик, досліджуючи творчість Т.Шевченка, В.Самійленка, Б.Грінченка. У травні 1963 року переїхав до Києва, щоб продовжити наукову роботу з історії української літератури. Відтоді до вересня 1964 року працював на будівництві Київської ГЕС і жив у Вишгороді.
Започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників разом з І.Світличним, І.Дзюбою, Є.Сверстюком, А.Горською, М.Платнюком, Л.Танюком, В.Стусом, Г.Севрук та ін. В'ячеслав Чорновіл був одним з найяскравіших організаторів та активістів цього руху, що в 1960-70 роки протистояв тоталітарному режимові, виступав за відродження України, її мови, культури, духовності,
державного суверенітету. Брав активну участь у діяльності Київського клубу творчої молоді (КТМ).
За відмову давати свідчення на закритому суді братів Горинів В.Чорновола засудили до трьох місяців примусових робіт.
Репресії лише посилювали в ньому силу опору. Наступний вирок у листопаді 1967 року - жорстокіший: 3 роки ув'язнення в таборах суворого режиму.
Причиною і цього разу виявилася журналістика: В'ячеслав Чорновіл уклав документальну збірку «Лихо з розуму», де подав матеріали про арештованих у 1965 році шістдесятників.
(За свої книги Чорновіл став лауреатом премії імені Ніколаса Томаліна, яка присуджувалася кращим журналістам світу, які захищають права людини; а від Радянського Союзу «заслужив» нове тюремне ув'язнення.
З 1970 року Чорновіл починає випуск підпільного журналу «Український вісник», в якому друкує матеріали самвидаву, хроніку українського національного спротиву. Він - його організатор, редактор і видавець. Під час відомої загальноукраїнської «зачистки» 1972 року його арештовують знову - попереду суд і вирок: 6 років таборів і З роки заслання.
22 травня 1979 року Чорновіл стає членом Української Гельсінської групи, за що його у квітні 1980 року засуджують на 5 років позбавлення волі.
У квітні 1980 року знову заарештований на заслання за сфабрикованим звинуваченням (фактично — за опозиційні виступи та за участь у Гельсінській групі). Тримав 120-денну голодовку протесту. В останньому слові на суді В'ячеслав Чорновіл звинуватив КДБ і міліцію у фальсифікації та закликав суд не брати участі в змові. Був засуджений на п'ять років позбавлення волі. 1983 року звільнений за
протестом прокурора Якутії без права виїзду в Україну. Працював кочегаром на заводі будівельних матеріалів у місті Покровську.
У травні 1985 року В'ячеслав Чорновіл повернувся в Україну. Зміг улаштуватися на роботу у Львові тільки кочегаром у Міськрембудтресті та школі-інтернаті. Відновив активну політичну діяльність. Восени 1988 року разом з МГоринем дав інтерв'ю закордонній журналістці Марті Коломієць, у зв'язку з чим влада розгорнула кампанію за видворення їх з СРСР. Чорновіл і Горинь звернулися до урядів усіх держав, щоб їх не приймала жодна країна. Тоді ж звільнений з роботи з політичних мотивів.
Від часу створення (1989р.) Народного Руху України (НРУ) - член Руху та його Великої Ради, з березня 1992 - співголова, а з грудня 1992 року - голова НРУ.
У березні 1990 року В.Чорновіл був обраний депутатом Львівської обласної ради та Верховної Ради України. Він був одним з лідерів радикального крила демократичної частини Верховної Ради - Народної Ради. Член, заступник голови Комісії ВРУ з питань гласності та засобів масової інформації, голова Львівської
обласної ради І облвиконкому. Був одним з ініціаторів багатьох''економічних і політичних перетворень у Галичині.
Восени 1991 року В'ячеслав Чорновіл був кандидатом у Президенти України від Руху, зайняв 2 місце (23,27%), здобувши кожен четвертий голос в Україні, повністю перемігши в Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській областях та багатьох районах, містах і селах решти областей України.
У жовтні 1991 року на Великій козацькій раді В'ячеслава Чорновола обрано гетьманом українського козацтва. З квітня 1992 року - на постійній роботі в парламенті України, народний депутат України двох наступних скликань - 1994 і 1998 років, керівник депутатської фракції Народного Руху України, з 1995 року член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
З січня 1995 до травня 1998 року В'ячеслав Максимович працює шеф-редактором незалежної громадсько - політичної газети «Час/Тіме», з жовтня 1998 до березня 1999 «Час» Лауреат Державної премії України ім..Т.Шевченка (1996) у галузі журналістики й публіцистики.
На місці загибелі встановлено справжній козацький хрест. Похованого видатного українського державного діяча на центральній алеї Байкового кладовища.
Він не став Президентом України. Але став її національним Героєм -посмертно. Чорновіл загинув у русі - в дорозі, на шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоров'ям і життям.
|
|
Категорія: Мої файли | Додав: ПТУ№2
|
| Переглядів: 1008 | Завантажень: 145
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
|
|
|
|
