Вступ

У нескінченному плині історії тільки час відділяє головне від другорядного, дріб'язкового, загальнолюдське від особистого. Для учасників і сучасників Другої світової, складовою частиною якої була Велика Вітчизняна війна, головним стало все: страх смерті, благородний гнів, лихоліття тяжких випробувань і безмежна радість Перемоги.

Двічі війна прокотилася вогняним смерчем Україною, спопеляючою блискавицею пронизала серця і душі, опалила кожну сім'ю та оселю, кожне житгя.

Її гірка правда ніколи не полишить нас. Події Другої світової війни не перестають вражати силою народного духу, величчю подвигу мільйонів, що піднялися на захист Батьківщини, своїх осель і родин.

Тема героїзму в роки війни нескінченна, бо вона має вічне джерело, витоки якого - у народній пам'яті, що закарбувала імена тих, хто поліг в ім'я Перемоги.

Для фронтовиків вона - у спогадах, ранах, нагородах, які і дотепер знаходять своїх героїв. Для вдів, матерів і дітей, усіх тих, хто не дочекався рідних з далеких фронтів, вона у скорботі й печалі. Вона - частина духовного життя народу, його найсвятіша істина.

   Кобзаревий край, наша славна Звенигородщина пам'ятає імена і славу своїх героїв-визволителів рідної землі.

Важко переоцінити ратний подвиг українського народу. Жодна Європейська країна не постраждала більше, адже саме в Україні вирішувалася доля війни в Європі. Кожний сьомий із числа загиблих - уродженець України.

Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але треба пам'ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.

Без перемоги у Великій Вітчизняній війні не постала б сьогодні на планеті незалежна, суверенна держава на ймення Україна.

              В останні роки в зв'язку з проголошенням незалежності України в значної частини учнівської молоді виникає бажання знати не тільки історію держави взагалі , а й про те , що відбувається в їхньому краї , де жили і живуть з діда-прадіда їх рідні.

Включення окремих відомостей з історії  рідного краю при вивченні тієї чи іншої теми з історії не тільки поглиблює знання учнів , а й робить урок цікавішим. Як показує досвід у багатьох учнів виникає бажання більше дізнатися про історію свого села , міста та людей , які жили , творили в цій місцевості.

На своїх уроках використовую  багатий краєзнавчий матеріал, залучаю до збору такого матеріалу  учнів. Краєзнавчий матеріал не тільки доповнює зміст підручника , а й допомагає оживити історію  , обрати учням за бажанням тематику, коло питань , форми  роботи. Завдання викладача – зоорієнтувати учнів на інтерактивні форми роботи.

       Вивчаючи тему : « Наш край в роки війни» , учні самостійно готують матеріали про підпільний і  партизанський рух, героїв-земляків , бойові дії  про вклад своєї родини в Перемогу.Ці  матеріали включають спогади учасників тих подій , їх рідних , фронтові листи , реліквії минулої війни.  Учні працюють індивідуально  або об'єднуються  в групи за бажанням.

Викладач , враховуючи індивідуальні здібності учнів пропонує  : одним -  оформити зібрані матеріали  у вигляді рефератів , другим – оформити змінну експозицію в кабінеті історії на воєнну тематику , третім знайти архівні матеріали про воєнні роки.

       На уроці , де вивчається тема « Наш край в роки війни» весь зібраний матеріал використовується. Націлюю учнів на те , щоб  вони не просто розповіли про якісь події чи історичні постаті , а пропоную їм інтерактивні вправи.

       В ході уроку можна застосовувати  такі методичні прийоми  :

            Чи могли б ви сказати  щось  в захист зрадників  Батьківщини на судовому процесі?

Чи можна вояків УПА прирівняти до ветеранів  минулої війни?

Багато вулиць нашого міста носять імена Героїв…

Серед Героїв Радянського Союзу наші земляки….

На уроках історії намагаюся історичне минуле тісно повязувати  з сьогоденням, критично оцінювати події , шукати шляхи розв’язання тих чи інших проблем.

   На базі кабінету історії проводиться різноманітна позакласна  робота. Вона відкриває широкі можливості  для задоволення індивідуальних інтересів  і нахилів  учнів.  В училищі стало хорошою традицією відзначати пам’ятні історичні дати.Заходи проводяться  у формі уроків мужності , конференцій , історичних вечорів , диспутів.

Так до річниць Великої Перемоги  проводяться традиційно уроки мужності  , присутні учні , викладачі , гості. Це свого роду зустріч поколінь : учасників Великої Вітчизняної війни , афганців  і юнаків , які сьогодні служать в Збройних Силах України, яку потрібно продовжувати , свято берегти  пам'ять про мертвих , піклуватися про живих.